- розлючення
- —————————————————————————————розлю́ченняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
розлючення
Смотреть что такое "розлючення" в других словарях:
розлючення — я, с. Дія і стан за знач. розлютити і розлютитися … Український тлумачний словник
озлити — лю/, ли/ш, док., перех. Викликати злість, розлючення, роздратування; розізлити, розгнівати. || Зробити кого небудь злим, злостивим … Український тлумачний словник
